Коли мешканці верхніх поверхів скаржаться на слабкий напір, перепади тиску або повну відсутність води у години пікового споживання, ОСББ починає шукати насос для багатоповерхового будинку.
У запиті часто вказують лише кількість поверхів і приблизну кількість квартир. Цього недостатньо, щоб визначити модель, кількість насосів і режим їхньої роботи.
Для підбору станції підвищення тиску потрібні дві основні величини:
- яку витрату води повинна забезпечити система у години максимального водорозбору;
- який тиск необхідно отримати у найвищій та найвіддаленішій точці будинку.
Якщо одна з цих величин визначена неправильно, станція може не забезпечити потрібного тиску або, навпаки, виявитися надмірно потужною. В обох випадках ОСББ отримає зайві витрати й проблеми в експлуатації.
Чому не можна підбирати станцію лише за кількістю поверхів
Два однакові за поверховістю будинки можуть потребувати різних насосних станцій.
На результат впливають:
- кількість квартир і мешканців;
- фактичне одночасне споживання води;
- тиск у міській мережі;
- висота від місця встановлення станції до верхньої точки водорозбору;
- діаметри, довжина та стан труб;
- кількість стояків;
- місцеві втрати на лічильниках, фільтрах, клапанах та арматурі;
- наявність магазинів, офісів або інших комерційних приміщень;
- схема підключення станції;
- вимоги до резервування.
Наприклад, у першому будинку на вводі може стабільно залишатися 2,5 бара, а в другому у ранкові години тиск падає нижче 1 бара. За однакової поверховості насосам доведеться працювати в різних умовах.
Тому підбір насосної станції для ОСББ починається не з каталогу обладнання, а зі збору вихідних даних.
Які параметри визначають робочу точку станції
Кожну насосну станцію підбирають за робочою точкою: витратою та напором, які вона повинна забезпечувати одночасно.
Для попередньої оцінки потрібний напір можна подати так:
Потрібний напір станції = геометрична висота + втрати у трубопроводах + потрібний тиск у точці водорозбору − мінімальний тиск на вводі.
Для орієнтування 1 бар відповідає приблизно 10 метрам водяного стовпа. Але остаточний підбір виконується за гідравлічним розрахунком і робочими характеристиками конкретного обладнання.
Якщо вода надходить не безпосередньо з мережі, а з накопичувальної ємності, схема розрахунку змінюється. Окремо перевіряються умови всмоктування, рівень води, захист від сухого ходу та продуктивність наповнення резервуара.
1. Інформація про будинок
Для початку потрібно вказати:
- адресу об’єкта;
- кількість поверхів;
- кількість під’їздів;
- кількість квартир;
- орієнтовну кількість мешканців;
- наявність нежитлових приміщень;
- поверх, на якому розташована найвища точка водорозбору;
- місце планованого встановлення станції.
Важливо зазначити, чи всі під’їзди живляться від одного вводу, чи будинок має декілька окремих зон водопостачання.
У високих будівлях може знадобитися зонування. Якщо створити високий тиск для верхніх поверхів без урахування нижньої частини будинку, тиск на нижніх поверхах може виявитися надмірним.
2. Джерело води та схема підключення
Потрібно розуміти, звідки насосна станція отримуватиме воду:
- безпосередньо з централізованої мережі;
- з накопичувальної ємності;
- зі свердловини;
- з резервуара або іншого джерела.
Для централізованої мережі бажано надати технічні умови водоканалу та допустиму схему підключення.
Якщо передбачене пряме підключення до міської мережі, потрібно перевірити, чи не створюватиме робота насосів неприпустимого розрідження на вводі. У деяких випадках проєктом передбачається накопичувальна ємність із розривом струменя.
3. Мінімальний тиск на вводі
Для розрахунку потрібен не максимальний і не середній тиск, а його найменше значення під час активного водорозбору.
Бажано надати:
- статичний тиск, коли споживання майже відсутнє;
- динамічний тиск під час витрати води;
- мінімальні ранкові та вечірні значення;
- інформацію про сезонні коливання;
- дані щодо повного зникнення води на вводі.
Один замір посеред дня не показує реальної ситуації. Якщо проблема виникає зранку та ввечері, вимірювання потрібно проводити саме у ці години.
Найцінніші дані дає запис тиску протягом кількох діб або інформація від автоматизованої системи обліку.
4. Необхідна витрата води
Витрата показує, який обсяг води станція повинна подавати за одиницю часу.
Для її визначення використовують:
- кількість квартир і мешканців;
- кількість санвузлів;
- тип і кількість водорозбірних приладів;
- імовірність їх одночасної роботи;
- показники загальнобудинкового лічильника;
- погодинні або добові графіки споживання;
- наявність комерційних споживачів.
Не варто просто складати максимальну витрату всіх кранів, душів і змішувачів. У багатоквартирному будинку вони не працюють одночасно. Для розрахунку використовують коефіцієнти одночасності та дані про реальне пікове споживання.
Якщо ОСББ має архів показників лічильника, він допоможе точніше визначити навантаження й уникнути необґрунтованого запасу.
5. Потрібний тиск у верхній точці
Самого формулювання «на верхньому поверсі має бути вода» недостатньо.
Потрібно визначити, який тиск необхідно підтримувати у найвіддаленішій точці водорозбору під час пікового споживання. Це залежить від типу сантехнічного обладнання, внутрішньої мережі та вимог проєкту.
Якщо на верхньому поверсі потрібний стабільний тиск, станція повинна компенсувати:
- геометричну висоту підйому;
- втрати у трубах;
- падіння тиску на арматурі;
- нестабільність вхідного тиску;
- одночасне споживання у декількох стояках.
При цьому потрібно перевірити, який тиск утвориться на нижніх поверхах.
6. Дані про трубопроводи
Для гідравлічного розрахунку бажано надати:
- схему внутрішнього водопроводу;
- довжину основних ділянок;
- діаметри труб;
- матеріал трубопроводів;
- кількість стояків;
- інформацію про фільтри, лічильники, редуктори та клапани;
- місця звуження трубопроводу;
- дані про ремонти або заміну окремих ділянок.
У старих будинках внутрішній діаметр труб може бути значно меншим через відкладення. Потужніша станція не усуне це обмеження. Вона може збільшити тиск перед проблемною ділянкою, але не відновить її пропускну здатність.
Тому перед заміною обладнання важливо перевірити, чи пов’язана проблема саме з насосами, а не зі станом мережі.
7. Наявне обладнання та характер проблеми
Якщо станція вже працює, потрібно надати:
- марку та модель насосів;
- кількість насосів;
- фотографії шильдиків;
- налаштування тиску;
- схему керування;
- рік введення в експлуатацію;
- перелік ремонтів;
- опис несправностей;
- показники тиску до і після станції;
- частоту запусків і зупинок;
- повідомлення про помилки контролера.
Варто окремо описати, коли саме проявляється проблема: постійно, лише у пікові години, після відключення електроенергії або під час одночасної роботи декількох стояків.
Це допомагає відрізнити неправильний підбір насосів від несправності автоматики, датчиків, арматури або трубопроводів.
8. Умови встановлення
Для розміщення обладнання потрібні:
- розміри приміщення;
- ширина дверних прорізів;
- фотографії місця монтажу;
- розташування вводу та напірного трубопроводу;
- доступ до обладнання для сервісу;
- вентиляція;
- дренаж або відведення води;
- температура в приміщенні;
- допустимий рівень шуму;
- ризик затоплення.
Компактність станції важлива, але навколо обладнання потрібно залишити місце для обслуговування, демонтажу та заміни окремих вузлів.
9. Електроживлення та резервне джерело
У запиті необхідно вказати:
- доступну напругу: 230 або 400 В;
- виділену електричну потужність;
- параметри захисної автоматики;
- наявність заземлення;
- наявність генератора або іншого резервного живлення;
- допустиме навантаження на резервне джерело.
Для ОСББ це особливо важливо. Насосна станція може бути правильно підібрана за гідравлікою, але не працюватиме під час відключень, якщо генератор не розрахований на її фактичне навантаження або не забезпечує потрібну якість електроживлення.
10. Вимоги до резервування та автоматики
Потрібно заздалегідь визначити, як система має працювати у разі зупинки одного насоса.
Можливі різні режими:
- один робочий насос і один резервний;
- каскадна робота декількох насосів;
- підключення додаткового насоса лише у години пікового споживання;
- почергове ввімкнення для рівномірного напрацювання;
- часткове збереження водопостачання у разі аварії.
Наявність двох насосів ще не означає повного резервування. Якщо у піковий період для забезпечення розрахункової витрати мають одночасно працювати обидва агрегати, після зупинки одного станція збереже лише частину продуктивності.
Також потрібно визначити необхідність:
- дистанційного контролю;
- передачі аварійних сигналів;
- інтеграції з BMS або диспетчеризацією;
- захисту від сухого ходу;
- автоматичного перезапуску;
- обліку енергоспоживання;
- журналу помилок і подій.
Які рішення можна розглядати для ОСББ
Конкретну модель можна визначити лише після розрахунку. Для різних за масштабом об’єктів Water Energy може запропонувати декілька типів рішень.
WE Boost-Control 2 ESYBOX + ESYTWIN
Готова двонасосна станція складається з двох DAB ESYBOX та об’єднувального модуля ESYTWIN. Вбудовані частотні перетворювачі регулюють швидкість насосів відповідно до фактичного споживання та підтримують заданий тиск.
Два насоси можуть почергово працювати, підключатися каскадно або розподіляти навантаження відповідно до налаштувань системи.
Таке рішення варто розглядати для об’єктів, де його робочий діапазон відповідає розрахованій витраті та напору, а компактність і невисокий рівень шуму мають значення.
DAB ESYBOX MAX
DAB ESYBOX MAX створений для підвищення тиску у середніх і великих житлових та комерційних будівлях. Модульна система дозволяє об’єднати від одного до чотирьох насосів.
У лінійці доступні моделі:
- ESYBOX MAX 45/120;
- ESYBOX MAX 60/120;
- ESYBOX MAX 85/120;
- готові станції Water Energy на базі двох, трьох або чотирьох ESYBOX MAX.
Система має частотне регулювання, датчики тиску, вбудовану автоматику та можливості дистанційного контролю. Кількість насосів і конкретна модифікація визначаються за робочою точкою, вимогами до резерву й доступним електроживленням.
Які дані можна одразу надіслати інженеру
Щоб прискорити підбір станції підвищення тиску для ОСББ, підготуйте:
- адресу об’єкта;
- кількість поверхів, під’їздів і квартир;
- орієнтовну кількість мешканців;
- джерело води;
- мінімальний і максимальний тиск на вводі;
- тиск на верхньому поверсі;
- показники споживання води;
- схему та діаметри трубопроводів;
- фотографії вводу й насосного приміщення;
- інформацію про наявне обладнання;
- параметри електроживлення;
- дані про генератор;
- вимоги до резервування;
- контакт відповідальної особи.
Якщо частини інформації немає, це не зупиняє підбір. Інженер визначить, які вимірювання потрібно провести, чи необхідне обстеження об’єкта та які дані можна взяти з проєкту або архіву водоспоживання.
Що ви отримуєте після технічного підбору
За зібраними даними інженер:
- визначає розрахункову витрату та потрібний напір;
- формує робочу точку;
- перевіряє характеристики насосів;
- визначає кількість агрегатів;
- обирає алгоритм їхньої роботи;
- перевіряє умови всмоктування;
- враховує резервування й електроживлення;
- готує конфігурацію станції та технічну пропозицію.
Надішліть вихідні дані фахівцям Water Energy, щоб отримати підбір насосної станції для ОСББ за параметрами вашого будинку. Це дозволить оцінювати рішення за реальною робочою точкою, а не лише за максимальною потужністю або кількістю поверхів.
Написати коментар